Під час війни наші душевні запаси виснажуються до межі, якщо вони взагалі не вичерпалися. Війна забрала в нас так багато з нашого повсякденного життя. Нам не варто дозволяти їй забрати ще більше – нашу любов, наші принципи, нашу свободу вибору жити далі й дбати про себе та про тих, кого ми любимо. Іноді я чую на своїх консультаціях: "Як я можу думати про себе, коли в моїй країні люди гинуть – їм набагато гірше". Це справді жахливо і пронизливо усвідомлювати, що люди страждають і гинуть, але самозвинуваченнями і самокатуваннями ми їм допомогти не зможемо. Ми можемо надавати допомогу підтримкою, нашою присутністю, словом, справою, волонтерством або донатами. Але для цього нам потрібні внутрішні ресурси. Нам потрібно бути сильними, але не в тому сенсі, щоб мовчки та стійко переносити страждання, а в тому, щоб набути внутрішньої сили.
1. Будьте добрі та дбайливі до себе.
Ми – живі люди, і можемо бути втомленими, дратівливими, стривоженими та лютими, особливо під час війни, коли наші сили виснажені і ми часто втрачаємо контроль над собою. Ми іноді зриваємося на близьких, навіть не бажаючи цього. Потім засуджуємо та звинувачуємо себе, коли можна вибачитися, виправити ситуацію та винести урок із помилки. Доброта до себе означає, що ми припиняємо постійно засуджувати себе, усвідомлюємо свої слабкості та промахи, а не викриваємо їх, активно підтримуємо себе та поводимося із собою як із близьким другом, якому необхідна допомога. Це означає, що ми даємо собі дозвіл на переживання болю, ми зупиняємося і кажемо: "Зараз мені дуже важко. Як я можу про себе подбати, підтримати себе в цей момент?". Коли ми проявляємо доброту до себе, ми втішаємо свій розтривожений розум. І якщо це біль, спричинений особистою помилкою, то зараз саме час проявити до себе співчуття.
2. Спирайтесь на свій дороговказ – виявіть свої цінності.
Сьогоднішня реальність стрімко змінюється, і нам доводиться бути гнучкими, швидко пристосовуючись до нових умов. Невизначеність може викликати чимало занепокоєння, іноді здається, що земля йде з-під ніг. Однак, у цій мінливій реальності завжди існують наші непорушні цінності, на які ми можемо спиратися. Цінності в житті відіграють величезну роль: вони створюють свого роду каркас особистості, на якому тримаються всі наші життєві прагнення, визначають наші принципи, пріоритети, моделі поведінки. Це орієнтири, що показують нам шлях: діти, сім'я, Україна. Краса та творчість. Мрії та реальність. Єдність і стійкість. Віра в Перемогу! Підтримка зв'язку з нашими цінностями дає нам силу та надію.
3. Продовжуйте мудро та гнучко планувати життя та організовуйте свій день.
Звичайно, горизонт наших передвоєнних планів значно стиснувся, тож забудьте про планування на рік, три чи п'ять років. Планувати дії потрібно у тому короткочасному періоді, який піддається нашому контролю: день, тиждень, місяць. Планування знижує рівень тривоги та стресу, підвищує відчуття контролю над життям, звільняє вільний час для себе та сприяє натхненню.
У ситуації невизначеності жорсткі плани працюють погано, тому до завдань краще ставитися не як до дедлайнів, а як до очікувань: буде непогано, якщо це станеться тоді. Важко передбачити у житті все, коли ситуація може змінитися не на вашу користь. Неможливо врахувати всі ризики, сюрпризи долі та непередбачуваність життя. Якщо ви бачите, що не вкладаєтесь в план, то подумайте про зміну тактики. На план можна дивитися як на набір цілей, завдань та пріоритетів, які в залежності від обставин можуть змінювати форму і місце.
4. Поповнюйте свої ресурси.
Психічні ресурси – це те, що допомагає людині бути стійкою до стресів, не втрачати самовладання, бути активною, енергійною та приймати виважені рішення. Для того, щоб впоратися з різними життєвими ситуаціями, виходити з конфліктів, захищати свої особисті межі, розвиватися у професійному плані, нам потрібно вміти підтримувати свої внутрішні ресурси. Ресурси заповнюються у стані розслаблення, тому нам необхідно зрозуміти, що саме приведе нас до стану спокою та гармонії. Універсальних порад тут немає і не може бути: люди настільки різні, що одна й та сама справа може довести когось до занепокоєння, а когось — до повної релаксації. Кожен може мати свої джерела поповнення ресурсу: спорт, зв'язок з природою, медитативні практики, усамітнення, спілкування, хобі, волонтерські активності, книги чи фільми, що нас надихають, молитва, спів, пісні, гумор, творчість та багато іншого, що відновлює і дає нам сили. Є й загальні для всіх чинники, які сприяють поповненню ресурсів: здоровий спосіб життя і правильне харчування, рухова фізична активність, хороший сон, час із рідними та друзями, вміння керувати своїм емоційним станом, спираючись на техніки саморегуляції, оптимізм, саморозвиток.
5. Створюйте та бережіть хороші відносини з оточуючими.
Опирайтесь на людей, яких любите та яким вірите, об’єднуйтесь та будьте опорою для своїх близьких. Разом ми сильніші.
Коли нам холодно і самотньо, стосунки можуть бути теплою ковдрою, що закутує і зігріває, коли страшно і тривожно - щитом, що захищає нас від життєвих негараздів. Адже підтримка близьких, щира допомога оточуючих людей зігріває душу і допомагає людині знову здобути віру у свої сили, зрозуміти, що насправді вихід є з кожної ситуації, якою б важкою вона не була.
Comments