Сеттинг
Під «сеттингом» зазвичай розуміється взаємний договір між психотерапевтом і клієнтом, що обумовлює місце, час і частоту зустрічей, розмір і умови оплати, тривалість сесії, а також етичні та технічні правила поведінки обох сторін.
Сеттинг виконує дуже важливі функции – створення обстановки безпеки для терапевта та клієнта та підтримка оптимальних умов.
Психотерапія – дуже глибокий, щирий та ранимий процес. Тут важливо відчувати межі безпеки, умовно – стіни уявного будинку, в якому людина ніким не буде потривожена.
1. Місце зустрічей є постійним і проводиться там, де приймає психолог. Неприпустимі консультації поза психологічним кабінетом. Основною вимогою до місця, враховуючи цілі та методи терапії, є передбачувана безпека.
2. Частота зустрічей визначається на першій зустрічі, рекомендований режим 1 зустріч на тиждень. У поодиноких випадках, за погодженням, зустрічі можуть проводитися частіше – 2 рази на тиждень або рідше – раз на 2 тижні.
3. Тривалість однієї зустрічі складає 50 хвилин. У випадках важкого душевного стану клієнта або за наявності кризової ситуації час окремої зустрічі може бути збільшено. Остаточне рішення про продовження зустрічі приймається психотерапевтом.
4. Консультації проходять в той самий час, один і той же день тижня. Цей час вважається "фіксованим" часом клієнта. Воно може бути змінено за взаємною згодою.
5. Психотерапевт і клієнт беруть він відповідальність приходити вчасно. У разі запізнення клієнта на сесію час сесії скорочується (терапевт працює з клієнтом час, що залишився), і сесія оплачується повністю. У разі мого запізнення ця чи наступна консультація продовжується на час мого запізнення.
6. У разі скасування зустрічі необхідно попередити один одного за добу. У разі пропуску сесії без попередження за бажанням клієнта, клієнт оплачує цей час. Якщо сесія без попередження скасовується за бажанням терапевта, він зобов'язується надати наступну сесію безкоштовно.
7. Оплата: очні консультації оплачуються до або після проведення. Консультації онлайн оплачуються до її початку. Підвищення вартості можливе при тривалій роботі, але не частіше 1 разу на рік і не більше, ніж на 25%. Підвищення обговорюється наперед - не менше ніж за місяць.
8. Психотерапія в гештальт-підході - терапія розмовного жанру, з елементами експерименту та театральності, покликаних посилити процеси та допомогти усвідомленню. Медикаментозні форми корекції симптомів психіки – не моя компетенція.
9. Обумовлені час, місце та формат формуються з метою створення середовища, в якому головне - безпека більша, ніж у звичайному житті клієнта.
10. Терапія передбачає використання цього середовища для розгляду, аналізу та можливого коригування вміння клієнта реагувати та творчо пристосовуватися до життя та його фокусів.
11. Тлумачним показником ефекту довгострокової терапії може бути зміна якості життя клієнта.
12. Психотерапевт зобов'язується дотримуватися конфіденційності змісту зустрічей, рівень якої визначається самим клієнтом.
13. Психотерапевт зобов'язаний бути уважним, спостерігати, що відбувається з клієнтом і пред'являти йому свої спостереження, думки, версії та гіпотези. За все інше (висновки, рішення та зміни у своєму житті) відповідальність несе клієнт.
14. Клієнт має право отримувати необхідну йому інформацію щодо методів роботи. Може не давати згоди використання того чи іншого методу. Психотерапевт не нав'язує свої духовні та світоглядні погляди клієнту, не критикує та не оцінює клієнта.
15. Не допускаються жодні види насильства (економічна, фізична, сексуальна, психічна), образливі дії, а також використання конфіденційної інформації без згоди обох сторін.
16. Протягом усього часу психотерапії клієнт та психотерапевт перебувають у терапевтичних відносинах один з одним. Це означає, що незважаючи на психологічну близькість, що виникає під час сесій, рівень відносин між психотерапевтом і клієнтом може мати виключно професійний характер і обмежується лише рамками консультаційних сесій. Усі спроби встановити дружні, романтичні, публічні та інші стосунки мають припинятися.
17. Не можна проводити сесію після прийому алкогольних напоїв чи речовин, що змінюють свідомість (наркотиків чи ліків) якщо вони не прописані клієнту лікарем для постійного прийому.
18. Правило "Стоп". Клієнт може будь-якої миті сказати: «Стоп. Я не хочу говорити про це".
19. Рішення про закінчення терапії приймає клієнт після обговорення цього з терапевтом на заключній зустрічі, присвяченій завершенню терапії.